Що таке відбиток браузера: окремий параметр нічого не значить, а разом вони вас упізнають

Сайти впізнають вас часто без входу в акаунт і без того, щоб щось записувати на вашу машину. Щоразу, відкриваючи сторінку, браузер сам віддає про вас набір відомостей.

Зібрані разом, ці відомості досить стійкі, щоб пережити очищення історії. Незнайомий сайт усе одно зрозуміє, що перед ним той самий пристрій. Це і є відбиток браузера.

MostMate, антидетект-браузер для роботи з кількома акаунтами. Він займається саме зворотним боком цієї історії: на одному комп'ютері дати кожному акаунту окрему й внутрішньо узгоджену особистість браузера.

Далі розберемо чотири питання: з чого складається відбиток, через які канали його отримує сайт, чи рятує вимкнення скриптів і як перевірити все це самостійно.

Окремо нічого рідкісного — упізнають за сукупністю

Кожен параметр окремо настільки звичайний, що впізнати за ним людину неможливо. Екранів 1366×768 довкола повно, рядок ідентифікації Chrome зустріти неважко, а в часовому поясі UTC+8 живуть сотні мільйонів людей.

Працює саме перетин. Розмір екрана дає один фільтр, операційна система другий, модель відеокарти третій, а список шрифтів, часовий пояс і мовні вподобання дають ще по одному. З кожним накладеним шаром залишається дедалі менше людей. Коли шарів набирається сім-вісім, зазвичай залишається одна людина.

У 2010 році EFF провела відкритий експеримент і зібрала близько 470 тисяч наборів даних про браузери. 83,6 % з них уже були унікальними за такого набору фільтрів.

Дослідники перевели результат в обсяг інформації: у середньому кожен браузер несе щонайменше 18,1 біта розрізнення. Якщо вибрати один навмання, збіг знайдеться приблизно серед 280 тисяч машин. Повні висновки експерименту викладені у відкритому звіті EFF. Ці цифри потім багато разів цитували й багато разів розуміли неправильно.

Цю цифру легко прочитати як «усі ходять голими». Насправді вона радше нагадування: сила відбитка не в тому, наскільки рідкісний окремий параметр, а в тому, скільки параметрів збігається одночасно. Особливо рідкісне значення, навпаки, робить пристрій статистично помітним.

Є ще дещо важливіше за кількість параметрів: стабільність. Відбиток корисний саме тому, що завтра й через місяць він залишається на місці. Браузер, який щоразу при запуску змінює набір параметрів, щодня сам видає про себе нову порцію розпізнавальних ознак.

Три дослідження — три цифри, і різниця у способі вибірки

Якщо запам'ятати одну цифру, легко дійти хибного висновку. Подібних досліджень було кілька, і за різних умов результати розходяться дуже сильно.

Дані перших двох рядків зібрані на сайтах, створених спеціально для перевірок. Ті, хто сам іде тестуватися, зазвичай уважніші до приватності, а їхні пристрої та налаштування охайніші, ніж у пересічного користувача.

Третій рядок описує зовсім інший сценарій. Скрипт збору стояв на французьких новинних сайтах із топ-15 за відвідуваністю й збирав випадкових відвідувачів двох сторінок: прогнозу погоди та політичних новин. Використовувалися ті самі півтора десятка властивостей.

Ті самі властивості, інша вибірка: унікальність падає з 90 % до третини.

Отже, унікальність не є вродженою властивістю пристрою. Вона залежить від того, чи збігнуться три речі: скільки параметрів зібрано, у кого саме і яким способом. У 2021 році дослідники розширили набір з півтора десятка властивостей до понад двохсот і виміряли знову. Частка унікальних повернулася до 81 %. Що більше параметрів, то сильніше люди розходяться.

У французькому дослідженні знайшлося дещо практичніше. Неунікальні відбитки там називають «крихкими».

Машина, яка збігалася з десятками тисяч інших, може перейти до категорії єдиних через одну невелику правку. Оновлення браузера, ще одне розширення, зміна роздільності: усе це рахується. «Я з кимось збігся» не доводить безпеку, а лише означає, що вас поки не відокремили.

У відбитка три входи, і лише один залежить від скриптів

На питання «що взагалі бачить сайт» треба дивитися за трьома рівнями. З них лише найнижчий залежить від скриптів, а два інші завершують роботу ще до запуску скрипта. На офіційному сайті ізоляцію середовища описують теж через ці три рівні: пристрій, браузер і мережу.

Рівень з'єднання: адресу записано ще до надсилання запиту

Перш ніж відкрити сторінку, браузер спершу виконує рукостискання із сервером і лише потім надсилає запит. Уже в цей момент сервер отримує вашу вихідну адресу й набір узгоджуваних параметрів.

До узгоджуваних параметрів належать підтримувані сторонами способи шифрування, розширення та порядок уподобань. Що саме і в якому порядку повідомляється, визначають версія браузера й середовище, у якому він працює. Ці значення не стосуються вмісту сторінки й не потребують вашої згоди: це побічний продукт самого обміну даними.

Адреса разом із цим набором параметрів уже дозволяє провести грубе просіювання. Якому провайдеру належить канал, яка приблизно версія і який браузер на тому боці: у більшості випадків видно.

Рівень заголовків: браузер щоразу сам повідомляє про себе

Заголовки запиту містять пояснення, які браузер додає до запиту. Кілька з них присутні майже завжди: які мови приймаються, які способи стиснення підтримуються, рядок ідентифікації самого браузера, з якої сторінки прийшов перехід.

Пункт про мови визначають налаштування системи та браузера, і описаний він докладніше, ніж думає більшість. Усередині однієї мови ще розрізняють письмо й регіон. Їхня особливість у тому, що вони поводяться тихо, стабільно і віддаються щоразу: не змінюються ні від того, на який сайт ви зайшли, ні від очищення історії.

Рівень сторінки: скрипт читає більше, ніж ви думаєте

Після завантаження сторінки скрипт може запитувати далі. Розмір екрана й вікна, зсув часового поясу, кількість ядер процесора, обсяг пам'яті: усе це доступне для читання. Такі інтерфейси в браузері відкриті, документація з інтерфейсів браузера перелічує їх докладно, і викликати їх може будь-який сайт.

Коли запитують «що таке відбиток браузера», більшість згадує насамперед canvas і шрифти. Їх справді згадують найчастіше, і причина не в рідкісності, а в тому, що їх найважче змінити.

Canvas і шрифти: те, що згадують найчастіше

Із canvas усе прямолінійно. Сторінка малює фігуру або рядок тексту в невидимому для вас місці, а потім зчитує готове зображення назад, піксель за пікселем.

Та сама інструкція на різних відеокартах, драйверах і системах дає не цілком однакові пікселі. Різниця надто мала, щоб її помітило око, але досить стабільна. Змініть шпалери, змініть масштаб, а вона залишиться на місці.

Список шрифтів працює інакше. Сторінка не питає, які шрифти встановлено, а по черзі пробує назви поширених шрифтів. Якщо текст, відрендерений певним кеглем, за шириною не збігається з очікуваною, отже цього шрифту на машині немає. Що більше назв перебрано, то довший виходить запис.

Шрифти, які заодно потрапили на машину разом із графічним редактором, тут теж враховуються. Тому шрифтовий відбиток часто говорить про вас більше, ніж розмір екрана: він запам'ятовує, які програми ви ставили і чим зазвичай займаєтеся на цьому комп'ютері.

Відмінності рендерингу: те, що сховано в пікселях

Canvas дає лише один із виходів для відмінностей рендерингу. Обробка звуку, графічні інтерфейси й кодування відео теж залишають дрібні відмінності, прив'язані до заліза; на одній машині вони узгоджені між собою, а відтворити їх на іншій дуже складно.

У таких значень є спільна властивість: їх визначають залізо й драйвери, і змінити їх неможливо. Налаштування браузера, очищення кешу, зміна каналу: ніщо з цього до них не дістає.

Зважати варто не так на кількість, як на стабільність. Такі значення настільки стійкі, що їх можна роками використовувати як ідентифікатор пристрою, і саме через цю стійкість спроба зробити один-два параметри рідкіснішими зазвичай нічого не вирішує.

Чи вирішує проблему вимкнення JavaScript

Якщо вимкнути скрипти, третій вхід справді закривається. Сторінка не прочитає список шрифтів і не отримає результат рендерингу.

Але перші два рівні залишаються як були. Заголовки на місці всі до одного, вихідну адресу так само записано, узгоджувані параметри з'єднання теж нікуди не зникли. Вимкнення скриптів прибирає один рівень, а не всі.

У тому експерименті 2010 року браузери з вимкненими скриптами виділили в окрему категорію: «відносно складно піддаються зняттю відбитка». Тоді цей прийом справді працював.

Але «відносно складно» і «можна сховатися» означають не одне й те саме. Довкола в усіх скрипти увімкнені, а ви потрапили до невеликої групи тих, у кого вони вимкнені, і це саме по собі стає ознакою. Рідкісний стан не робить людину невидимою, а лише допомагає її виділити.

Займатися треба не цим. Основна неприємність від відбитка в тому, що між собою пов'язуються кілька особистостей, а не в тому, чи достатньо прихований якийсь один параметр. Це ж пояснює, чому спроби зробити параметри строкатішими й рідкіснішими зазвичай не допомагають.

Що змінюється зі зміною браузера на одному комп'ютері

Багато хто думає, що кілька встановлених браузерів означають кілька особистостей. Насправді змінюється менше, ніж здається. За поведінкою при зміні браузера ці параметри поділяються на дві групи:

• Змінюються разом із ним: рядок ідентифікації браузера, результат рендерингу графічних інтерфейсів і canvas, список розширень, локальне сховище та стан входу.
• Не змінюються: модель відеокарти й драйвера, фізичні параметри екрана, кількість ядер процесора, обсяг пам'яті, часовий пояс системи, системні шрифти.

Перша група приходить разом із самим браузером: перевстановлення, оновлення чи нове розширення одразу змінюють склад. Друга група йде від заліза й системи, і скільки не змінюй браузер, значення залишаться тими самими. Саме вони й пов'язують кілька «зовні різних» машин в одну лінію.

Три браузери на одному комп'ютері для сайту виглядають радше як три способи користуватися одним пристроєм. А не як три пристрої.

Самоперевірка за три кроки: як застосувати це в роботі з акаунтами

Відкриті сайти для перевірки працюють без реєстрації. Замість вірити висновкам, краще один раз подивитися, що саме повідомляє про себе ваша машина. Якщо переходити до роботи з кількома акаунтами, важливіше за результати перевірки спершу визначити порядок дій: у матеріалі про шлях від нуля до першого середовища проксі, форми й чек-ліст розкладено за черговістю.

Порядок перевірки можна задати так:

1. Спершу подивіться, з яких параметрів складається унікальність. Після перевірки дивіться не на підсумковий бал, а на позначені «найунікальніші параметри»: зазвичай це і є те, що найважче змінити.
2. Потім перевірте по черзі два браузери на одній машині й позначте параметри, що збіглися в обох випадках. Ті, що збіглися, належать до рівня заліза й системи, і зміна браузера від них не позбавить.
3. Наприкінці вимкніть скрипти й перевірте ще раз, які значення все ще читаються. Ті, що залишилися, і є частиною, яку отримують без скриптів.

Після трьох кроків висновок зазвичай виходить один і той самий. По-справжньому важкозмінних параметрів небагато, але саме вони й утримують вашу особистість на місці.

Із цього висновку легко вивести й підхід для кількох акаунтів. Треба, щоб середовище кожного акаунта було узгодженим усередині себе, а параметри зовсім не зобов'язані бути екзотичнішими.

MostMate вирішує це на кроці створення середовища. Мова, мова інтерфейсу, часовий пояс і геолокація за замовчуванням ідуть за вихідним з'єднанням. Для апаратних пунктів на кшталт екрана, кількості ядер і пам'яті доступні лише два варіанти: реальний і випадковий; щоб відійти від значення за замовчуванням, потрібно вибрати вручну. Це зіставлення з ручним налаштуванням за пунктами можна побачити на сайті поруч.

Чому обрано саме такий компроміс, докладніше розібрано в матеріалі про те, що саме перехоплює кожен із чотирьох принципів дизайну. Там же написано, який принцип відповідає якому типу збоїв і що зберігати насамперед, коли чотири принципи сперечаються між собою.

Якщо хочеться одразу спробувати, можна завантажити MostMate і після встановлення прогнати своє середовище через ті самі три кроки.

А щоб спершу зрозуміти, як MostMate збирає всі ці значення в єдине керування середовищами, почніть з опису продукту.

Часті питання

Чи зміниться відбиток, якщо видалити cookie або увімкнути режим інкогніто?

Ні. Cookie і локальне сховище браузер залишає для сайту як нотатки, і після очищення вони зникають. Відбиток улаштований інакше: це значення, зчитані з пристрою та браузера прямо зараз, вони не зберігаються на вашій машині. Режим інкогніто обмежує те, що залишається локально, але не змінює того, що браузер повідомляє назовні.

Якщо змінити IP, чи змінюється особистість?

Змінюється лише мережевий рівень. Мовні вподобання, шрифти, відеокарта, часовий пояс системи: усе це від зміни IP не змінюється. А якщо регіон нового каналу не збігається з вашим часовим поясом і мовою, вийде навпаки нелогічне поєднання.

Чи допомагає розширення проти відбитків?

Зазвичай або додають шум до частини параметрів, або приводять їх до одного масового набору. Єдиний набір справді дозволяє загубитися в натовпі, але ціною стає спільний набір ознак у цілої групи людей. Шум же може призвести до того, що одне й те саме середовище двічі повідомить різні значення, а це саме по собі аномалія. Жоден зі способів не дістає до рівня заліза й системи.

Чи справді сайти порівнюють відбитки?

У боротьбі з шахрайством і в системах управління ризиками це звична практика, особливо на етапах входу, реєстрації та оплати. Але більшість сайтів сприймає відбиток як один із сигналів, розглядає його разом із поведінкою акаунта й історією пристрою і рідко робить висновок за одним параметром.

Чи будуть однаковими відбитки двох комп'ютерів однієї моделі?

Цілком однаковими не будуть. Машини однієї моделі швидко розходяться за версією системи, шрифтами, драйверами, часовим поясом, мовою та встановленими розширеннями, і всі ці відмінності потрапляють у відбиток. Найближче одна до одної клоновані машини з масового встановлення, але це лише невелика частина випадків.

Якщо користуватися антидетект-браузером, вас більше не знайдуть?

Ні. Антидетект-браузер займається межами між середовищами й дає кожному акаунту окрему та узгоджену особистість браузера. Він не змінює того, як платформа визначає належність акаунта, і не дає жодних гарантій результату. І ще одне важливо розрізняти: узгодженість відбитка стосується самоперевірки, а не правил перевірки на боці платформи. Якщо вважати це одним і тим самим, легко почати чекати від інструмента неможливого.